понеділок, 10 червня 2019 р.

Триболюмінесценція

Ефект Коппа - Етчелса
  цікава та несподівана фізика  

Ефект Коппа-Етчелса

Дивовижне по красі світіння може спостерігатися в темний час доби при зльоті або посадці гелікоптера в пустелі. 

Виникнення світіння пояснюється тертям частинок піску і пилу до лопастей гвинтокрила, котрі достатньо швидко при цьому обертаються.

Це достатньо слабкий ефект, але при зльоті або посадці в пустелі гвинтокрил здатний підняти в повітря достатньо велику кількість піску, щоб виникло помітне яскраве світіння. Проте побачити його можна тільки в сутінках або вночі.

Свою назву ефект отримав від  американського журналіста, котрий дав йому ім'я на честь двох американських солдат - Коппа і Етчелса - загиблих в липні 2009 року в Афганістані.

понеділок, 20 травня 2019 р.

Тіло котре обертається в невагомості

Ефект Джанібекова
динаміка обертового руху, ЗЗМІ

Поведінка тіла, котре обертається в невагомості

Цікавий, майже містичний ефект, випадково відкритий радянським космонавтом в далекому 1985 році.
Як вчені пояснюють фізику цього ефекту?

середа, 3 жовтня 2018 р.

Нобелівська премія з фізики - 2018

Нобелівська премія з фізики 2018 за
"лазерні технології"




Найпрестижнішу серед найрозумніших Нобелівську премію з фізики у 2018 році отримали троє дослідників  за досягнення в області лазерної оптики. 
Артур Ашкін (американець)– за «лазерний пінцет», який тепер застосовують в біології.
Француз Жерар Альбер Муру та канадка Донна Тео Стрікленд – за метод отримання ультракоротких оптичних імпульсів.

Що ж ці винаходити дають людству з практичної сторони; і зараз чи в перспективі?

Артур Ешкін (1922 року народження) винайшов оптичні пінцети, які захоплюють мікроскопічні частинки (атоми, віруси і інші живі клітини) за допомогою лазерних променів.

У розробці, фактично, лазерне світло штовхає дрібні частинки в напрямку центра променя і утримує їх там, при цьому не завдаючи шкоди. В даний час "оптичний пінцет" широко використовується в мікросвіті, зокрема в біологічних дослідженнях.

Жерар Муру (1944) та Донна Стрікленд (1959) проклали шлях до найкоротших і найбільш інтенсивних лазерних імпульсів створених людством. Їх винаходи використовуються в мільйонах офтальмологічних операцій, що робляться щороку в усьому світі. Саме вони визначають обличчя сьогоднішньої лазерної хірургії ока. Революційна наукова робота Муру і Стрикланд по генерації ультракоротких імпульсів була опублікована ще в 1985 році і була частиною кандидатської дисертації Донни Стрикланд. До речі: Донна стала лише третьою в історії жінкою, котра змогла отримати Нобелівську премію з фізики.

Дещо про роботи нобелівських лауреатів.

середа, 22 серпня 2018 р.

Цікава фізика...

   Ефект Кайє  
 явище 


Ефект Кайє

 
Маловідоме явище відкрите англійцем Адамом Кайє ще в далекому 1963 році. Оскільки практичного використання дане явище немає, тому і знають про нього досить мало.
В чому полягає сутність  явища «ЕФЕКТ КАЙЄ»?

понеділок, 21 травня 2018 р.

Теплове випромінювання

  Закони теплового випромінювання
 конспект 




Закон зміщення Віна

Теплове випромінювання - це результат перетворення внутрішньої енергії тіл в енергію електромагнітних коливань. При попаданні теплових променів (хвиль) на інше тіло, їх енергія частково поглинається ним, перетворюючись знову в внутрішню. Так відбувається променевий теплообмін між тілами.Теплообмін випромінюванням відбувається безупинно між тілами, довільно розташованими в просторі. Теплове випромінювання властиво всім тілам: твердим, рідким і газоподібним.

Теплове випромінювання як процес поширення електромагнітних хвиль характеризується довжиною хвилі λ та частотою коливань ν=с/λ, де с – швидкість світла у вакуумі.Спектр випромінювання більшості твердих і рідких тіл неперервний. Ці тіла випускають промені, що різняться між собою довжиною хвилі λ, а отже, і своїми властивостями.

Розрізняють наступні види випромінювання: космічне, γ-випромінювання, рентгенівське, ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне й радіовипромінювання. У теплотехніку найбільший інтерес представляє теплове випромінювання при λ = 0,8 – 80 мкм. При температурах випромінюючого тіла до 1500° С таке випромінювання в основному інфрачервоне й частково видиме (λ = 0,4 – 0,8 мкм).Отже: тіла, нагріті до високої температури, набувають здатності світитися. Наприклад, розпечені тверді тіла випромінюють біле світло, яке має суцільний спектр частот. Із зниженням температури тіла зменшується інтенсивність його випромінювання, а у спектрі переважають довгі хвилі (червоні та інфрачервоні). При подальшому охолодженні тіло випромінює невидимі оком інфрачервоні промені.
Свічення тіл, зумовлене нагріванням, називається тепловим (температурним) випромінюванням.

неділя, 11 березня 2018 р.

Лід

  Густина, теплопровідність та теплоємність льоду
 в таблицях 


 Густина, теплопровідність та теплоємність льоду 
в залежності від температури

В таблиці наведено значення густини, теплопровідності та теплоємності льоду в залежності від температури в інтервалі від 0 до -100°С.

З таблиці видно, що з пониженням температури питома теплоємність льоду зменшується, а значення теплопровідності та густини льоду зростає.

Значення питомої теплоємності льоду при 0°С становить 2050 Дж/(кг·град). При зменшенні температури льоду до -100°С його питома теплоємність зменшується в 1,45 рази. Теплоємність льоду вдвічі менша за теплоємність води.

З таблиці видно, що лід є кращим провідником тепла ніж вода – він може проводити в 4 рази більше тепла за воду при однакових граничних умовах.

Цікавим є той факт, що значення густини льоду є меншою за значення густини води, однак з пониженням температури густина льоду зростає і при наближенні до абсолютного нуля прямує до значення близького до густини води.



неділя, 3 грудня 2017 р.

Оптичне явище гало

  Гало навколо Сонця
Як це працює?


Сонячне гало

1 грудня жителі та гості курортного міста Вемдален в Швеції спостерігали гало навколо Сонця (гало від французького halo і грецького halos - світлове кільце навколо Сонця чи Місяця).

Гало, як і веселка (райдуга), і північне сяйво, відноситься до атмосферних оптичних явищ, зумовлених дисперсією світла на кристалах льоду. 

Три складових веселки взимку:  
- яскраве сонце, 
 - міцний мороз і  
- висока вологість.
Найчастіше зимове гало - це ореол навколо Сонця або Місяця. А обабіч світила видно досить яскраві плями, котрі схожі на сонячний диск.
Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...