Маятник Фуко або чи вона обертається?
Як можна довести, знаходячись на Землі, що вона обертається навколо власної осі?
Вперше такий
значущий для людства експеримент провів у 1851 році французький дослідник Л.
Фуко. Дослід проводився у великому залі Парижського пантеона. Куля
математичного маятника «важила» 28 кілограм, а довжина нитки сягала 67 метрів.
Спробуємо
пояснити особливості руху маятника Фуко.
Як нам відомо, ми
перебуваємо у неінерціальній системі відліку, зумовленою добовим обертанням
земної кулі. На кожне тіло, яке перебуває в даній системі відліку, діє сила
інерції
Fi = -mai ,
де аі – прискорення неінерціальної системи відліку (НІСВ) відносно
інерціальної (ІСВ). Інколи цю силу називають відцентровою силою. Проте, ця сила
діє на нерухоме тіло у НІСВ. У випадку,
коли тіло рухається у НІСВ (тобто має швидкість) - на нього діє інша сила
інерції, яку називають силою Коріоліса.
Величину та напрям цієї сили шукають за
наступною формулою
Дія сили коріоліса на рухоме тіло. |
Fk
= 2m[v·w]
Вираз у
квадратних дужках вказує на векторний добуток векторів швидкості тіла та кутової
швидкості обертання НІСВ.
Цікавими та
досить несподіваними є прояви коріолісової сили.
1. При вільному
падінні тіл на них діє коріолісова сила, котра зумовлює відхилення тіл на схід
від очікуваної лінії падіння. Максимальне відхилення – на екваторі, відхилення
на полюсах – мінімальне та дорівнює нулю.
2. Куля, котру
випустили з гармати строго на північ, відхилятиметься на схід в північній
півкулі, та на захід – в південній. При стрільбі вздовж меридіана на південь,
напрямки відхилення будуть протилежними.
3. При стрільбі
вздовж екватора сили Коріоліса притискатимуть кулю до Землі, якщо постріл
здійснено в напрямку заходу, і підніматимуть її вгору, якщо постріл здійснено в
схдному напрямку.
4. Сили Коріоліса
пояснюють закон Бера: у північній півкулі річки підмивають правий берег, у
південній – відповідно лівий.
5. Причиною
нерівномірного зносу рейок при двосторонньому русі є також сили Коріоліса.
6. Дякуючи цій
силі, пассати – вітри, що дмуть від тропіків до екватора, - відхиляються до
заходу у північній та південній півкулях.
Напрям пасатів пояснюють дією сили Коріоліуса. |
7. Сили
Коріоліуса проявляються і при коливаннях маятника.
Однією з важливих
властивостей математичного маятника – є його здатність зберігати площину
коливання. Якщо перейдемо у НІСВ (СВ – Земля), то площина коливання маятника
повертається відносно Землі в напрямку руху годинникової стрілки, причому за
добу вона здійснює один оберт. Відносно сторонньої ІСВ все виглядає так:
площина коливання маятника залишається незмінною, а Земля повертається відносно
неї, роблячи один оберт за добу.
Можна довести, що
на широті ϕ площина коливання маятника повертається за добу на кут 2πsinϕ.
Отже,
спостерігаючи за обертанням площини коливання маятника Фуко, можна зробити висновок, що Земна куля обертається відносно
власної осі з періодом 24 години.
На малюнку показана траекторія руху тягарця маятника, який розміщено на північному полюсі. Таку траекторію називають розеткою.
Доцільно прочитати:
- 1. Сили.
- 2. Імпульс ( якісні задачі).
- 3. Динаміка ( якісні задачі).
- 4. Реактивний рух.
- 5. Задача на рух тіла у НІСВ.
- 6. Закони Ньютона.