Нобелівська премія з фізики - 2019

Нобелівська премія з фізики - 2019 

дісталась астрофізикам

Нобелівську премію з фізики у 2019 присуджено трьом вченим – астрофізикам:

канадсько-американському вченому-астрофізику, космологу  Джеймсу Піблсу – “за теоретичні відкриття у фізичній космології” та 

Мішелю Мейору і Дідьє Кело “за відкриття екзопланети на орбіті навколо сонцеподібної зірки”, йдеться у повідомленні Нобелівського комітету. 

Джеймс Піблс з Прінстонського університету(США) - працює в галузі теоретичної космології, а швейцарські астрономи Майкл Меджор і Дідьє Кело працюють у Мішельському міському  університеті, м. Женева, Швейцарія.

Триболюмінесценція

Ефект Коппа - Етчелса

  цікава та несподівана фізика  

Ефект Коппа-Етчелса

Дивовижне по красі світіння може спостерігатися в темний час доби при зльоті або посадці гелікоптера в пустелі. 

Виникнення світіння пояснюється тертям частинок піску і пилу до лопастей гвинтокрила, котрі достатньо швидко при цьому обертаються.

Це достатньо слабкий ефект, але при зльоті або посадці в пустелі гвинтокрил здатний підняти в повітря достатньо велику кількість піску, щоб виникло помітне яскраве світіння. Проте побачити його можна тільки в сутінках або вночі.

Свою назву ефект отримав від  американського журналіста, котрий дав йому ім'я на честь двох американських солдат - Коппа і Етчелса - загиблих в липні 2009 року в Афганістані.

Тіло котре обертається в невагомості

Ефект Джанібекова

динаміка обертового руху, ЗЗМІ

Поведінка тіла, котре обертається в невагомості

Цікавий, майже містичний ефект, випадково відкритий радянським космонавтом в далекому 1985 році.

Як вчені пояснюють фізику цього ефекту?

Нобелівська премія з фізики - 2018

Нобелівська премія з фізики 2018 за

"лазерні технології"

Найпрестижнішу серед найрозумніших Нобелівську премію з фізики у 2018 році отримали троє дослідників  за досягнення в області лазерної оптики. 

Артур Ашкін (американець)– за «лазерний пінцет», який тепер застосовують в біології.

Француз Жерар Альбер Муру та канадка Донна Тео Стрікленд – за метод отримання ультракоротких оптичних імпульсів.

Що ж ці винаходити дають людству з практичної сторони; і зараз чи в перспективі?

Артур Ешкін (1922 року народження) винайшов оптичні пінцети, які захоплюють мікроскопічні частинки (атоми, віруси і інші живі клітини) за допомогою лазерних променів.

У розробці, фактично, лазерне світло штовхає дрібні частинки в напрямку центра променя і утримує їх там, при цьому не завдаючи шкоди. В даний час "оптичний пінцет" широко використовується в мікросвіті, зокрема в біологічних дослідженнях.

Жерар Муру (1944) та Донна Стрікленд (1959) проклали шлях до найкоротших і найбільш інтенсивних лазерних імпульсів створених людством. Їх винаходи використовуються в мільйонах офтальмологічних операцій, що робляться щороку в усьому світі. Саме вони визначають обличчя сьогоднішньої лазерної хірургії ока. Революційна наукова робота Муру і Стрикланд по генерації ультракоротких імпульсів була опублікована ще в 1985 році і була частиною кандидатської дисертації Донни Стрикланд. До речі: Донна стала лише третьою в історії жінкою, котра змогла отримати Нобелівську премію з фізики.

Дещо про роботи нобелівських лауреатів.

Цікава фізика...

   Ефект Кайє  
 явище 

Ефект Кайє

 

Маловідоме явище відкрите англійцем Адамом Кайє ще в далекому 1963 році. Оскільки практичного використання дане явище немає, тому і знають про нього досить мало.

В чому полягає сутність  явища «ЕФЕКТ КАЙЄ»?

Теплове випромінювання

  Закони теплового випромінювання
 конспект 

Закон зміщення Віна

Теплове випромінювання - це результат перетворення внутрішньої енергії тіл в енергію електромагнітних коливань. При попаданні теплових променів (хвиль) на інше тіло, їх енергія частково поглинається ним, перетворюючись знову в внутрішню. Так відбувається променевий теплообмін між тілами.Теплообмін випромінюванням відбувається безупинно між тілами, довільно розташованими в просторі. Теплове випромінювання властиво всім тілам: твердим, рідким і газоподібним.

Теплове випромінювання як процес поширення електромагнітних хвиль характеризується довжиною хвилі λ та частотою коливань ν=с/λ, де с – швидкість світла у вакуумі.Спектр випромінювання більшості твердих і рідких тіл неперервний. Ці тіла випускають промені, що різняться між собою довжиною хвилі λ, а отже, і своїми властивостями.

Розрізняють наступні види випромінювання: космічне, γ-випромінювання, рентгенівське, ультрафіолетове, видиме, інфрачервоне й радіовипромінювання. У теплотехніку найбільший інтерес представляє теплове випромінювання при λ = 0,8 – 80 мкм. При температурах випромінюючого тіла до 1500° С таке випромінювання в основному інфрачервоне й частково видиме (λ = 0,4 – 0,8 мкм).Отже: тіла, нагріті до високої температури, набувають здатності світитися. Наприклад, розпечені тверді тіла випромінюють біле світло, яке має суцільний спектр частот. Із зниженням температури тіла зменшується інтенсивність його випромінювання, а у спектрі переважають довгі хвилі (червоні та інфрачервоні). При подальшому охолодженні тіло випромінює невидимі оком інфрачервоні промені.

Свічення тіл, зумовлене нагріванням, називається тепловим (температурним) випромінюванням.

Лід

  Густина, теплопровідність та теплоємність льоду
 в таблицях 

 Густина, теплопровідність та теплоємність льоду 

в залежності від температури

В таблиці наведено значення густини, теплопровідності та теплоємності льоду в залежності від температури в інтервалі від 0 до -100°С.

З таблиці видно, що з пониженням температури питома теплоємність льоду зменшується, а значення теплопровідності та густини льоду зростає.

Значення питомої теплоємності льоду при 0°С становить 2050 Дж/(кг·град). При зменшенні температури льоду до -100°С його питома теплоємність зменшується в 1,45 рази. Теплоємність льоду вдвічі менша за теплоємність води.

З таблиці видно, що лід є кращим провідником тепла ніж вода – він може проводити в 4 рази більше тепла за воду при однакових граничних умовах.

Цікавим є той факт, що значення густини льоду є меншою за значення густини води, однак з пониженням температури густина льоду зростає і при наближенні до абсолютного нуля прямує до значення близького до густини води.