вівторок, 3 травня 2016 р.

Рослини - барометри

Прогнозуємо погоду за допомогою рослин
   неймовірне - поряд   
 
Кульбаба – чудовий метеоролог

Здавна відомо, що деякі рослини напередодні зміни погоди змінюються. Така здатність пояснюється залежністю їх життя від умов середовища, котрі визначаються наступними фізичними параметрами: 

температурою,
вологістю,
атмосферним тиском,
а також
інтенсивністю сонячного випромінювання.

Одні рослини перед дощем закривають квіти, щоб захистити від пошкодження пилок і зменшити тепловіддачу; другі – при низькій відносній вологості повітря зменшують випаровування надмірно виділяючи багато запашного нектару; треті – „плачуть” липкими краплинами соку; четверті – міняють форму і положення листків…

Кульбаба росте майже скрізь. З давніх часів до сьогоднішнього дня кульбаба – чудовий метеоролог. Якщо в сонячну погоду квіти кульбаби закриваються – буде дощ. А буває і навпаки: небо хмуриться, по ньому пливуть хмари, а квіти кульбаби відкриті, - дощу не буде. Відцвіла кульбаба, а замість суцвіття з’являється біла пухнаста кулька. Кожний знає, як легенькі білі парашутики кульбаби розлітаються від легкого пориву вітру, і вся пухнаста корзинка облітає, залишаючи оголене квітколоже. Але це в суху погоду, а перед дощем вітер ніяк не може зірвати, ніби приклеєне, насіння. А це тому, що, відчуваючи зміну погоди, рослина складає свою пухнасту кульку, немов парасольку.

Цікаво спостерігати за луговою конюшиною, бо вона чутливо реагує на тепло, вологу і на зміну атмосферного тиску. Перед негодою конюшина складає свої листочки і схиляє головки суцвіть, а перед хорошою погодою стебло і листки розправлені, а суцвіття підняті вгору.

Приємно знайти в весняному лісі скромну квіточку фіалки. Вона – символ природи, яка проснулася, символ її весняних сил і молодості. Фіалка – хороший барометр. Якщо розкрита квіточка фіалки, дивиться на світ веселими фіолетовими очками – буде хороша погода. Перед негодою рослина закриває свою квіточку, ніби показує своїм виглядом, що їй сумно прощатися з сонечком. Така поведінка і маргаритки. Перед негодою її квіточка нахиляється так низько, що майже торкається землі.

Обабіч доріг, біля посівів зернових культур можна побачити звичайного польового в’юнка. Він використовує сусідів, як механічну опору. А у вологих місцях, по берегах річок, росте інший вид з більшими квітами. Ці два види можуть „завбачувати” погоду. Перед дощем квіточки в’юнка закриваються.

В лісі, в густому травостої, між кущами, поблизу житла, під тинами росте висока трава з жовтими квіточками. Це – чистотіл. Він цвіте ціле літо. Перед дощовою погодою квіти чистотілу помітно нахиляються.

Погоду можна завбачати по квіточках мокрецю. Це трава з дрібними листочками, завжди вологими навіть в суху погоду. Якщо до 9-ої години ранку віночок квіточки не піднімається – в день буде дощ. Цим „барометром” можна користуватися ціле літо, бо мокрець цвіте з квітня до пізньої осені.

Справжній покажчик теплих днів в кінці березня на початку квітня – мати-й-мачуха, яка з’являється серед снігу на проталинах, на схилах, пагорбах, пустирях.

В нашій місцевості всі добре знають біле латаття, що живе в ставках, тихих річкових затоках та озерах. В давнину ця квіточка вважалася чудодійною. Називають її ще русалчиною квіткою, так як вона випливала зранку, а під вечір таємничо зникала під водою. Біологічне значення цієї рослинки велике – вона очищає воду. Квітка білого латаття – своєрідна метеостанція. Буває, що латаття запізнюється з підняттям на поверхню. Вже початок 9-ої години, а вона ледь-ледь піднімається над водою. Значить, в другій половині дня буде дощ. А якщо зовсім не піднялася з води – буде затяжний дощ, або похолодання. По листочках рослини можна складати прогноз: якщо весною вони густо вкрили поверхню води, - заморозків вже не буде.

Дуже чутлива до змін погоди мальва. Росте вона в садах, квітниках. Її високу, з яскравими квітами, видно здалеку. Перед дощем її квіти закриваються.

Якщо спостерігати за акацією можна помітити, що перед сухою і ясною погодою в квітках акації дуже мало солодкого нектару, тому прилітає небагато комах. Але з наближенням негоди, перед дощем в квітках акації виділяється так багато нектару, що запах його чути за сотні метрів. От тоді і біля акації, яка так вміло приваблює до себе багато бджіл і інших комах.

З підвищенням вологості повітря посилюється запах тютюну та інших рослин.

На лісових галявинах, вирубках, серед кущів або в світлих соснових і березових лісах росте суниця. В травні – червні серед густої зеленої трави біліють її квіточки. На ніч, і особливо перед негодою, вони схиляються, захищаючись від опадів, які можуть пошкодити пилок. Пройде всього місяць і пошириться над галявиною суничний запах. Тепер серед зеленої трави, ніби дорогоцінні камінчики, ховаються запашні ягоди.

Найпростіше вести спостереження з кінця червня, весь липень за цвітом картоплі. Картопля – не тільки цінна рослина, яка для нас є основним продуктом харчування, а й є своєрідним барометром. Перед негодою квітконіжка з квіточкою схиляються.

Деякі рослини попереджають про наближення дощу „сльозами”. Перед дощем, біля черешків листя клена, в тому місці, де вони прикріплюються до гілок, виступає маленька крапелька нектару. За декілька годин до дощу „плаче” тополя, звільняючись від зайвої вологи. За добу до дощу з’являються липкі краплини соку на листках кінського каштану. „Сльози” цих рослин – вірна ознака негоди, що наближається.
Причина виділення нектару, розгортання чи згортання листків, закриття чи відкриття квітів, - збільшення вологості повітря.
В наших лісах на вологих місцях росте папороть. В неї листя закручується вниз перед хорошою погодою і розкручується до негоди. Особливо чутливі до зміни вологості повітря квіти осоки. Вже за день до дощу вони закриваються. Така сама поведінка у злакових.

Ранньою весною на полях, біля ровів, річок групами чи по – одиночку, з’являються соковиті, коренасті, лускуваті, червоно-білі стеблини. Вони колінчасті, і у вузлах оточені чорно – бурими довгими зубчиками. А зверху стебла ніби колосок, схожий на в’язаний ковпачок. Це спороносні сходи польового хвоща – таємничої рослини не схожої на інші. Вузлувате стебло тягнеться доверху без жодної гілочки. Перевірено, що багато соку в зламаної рано вранці стеблини віщує сонячну погоду. Визрівають і розлітаються спори – стеблини відмирають. З’являються нові сходи. Це відомі нам „ялиночки” хвоща. Це шкідлива рослина, бур’ян. Але в літніх сходах багато кремнієвої кислоти, і завдяки цьому його застосовують в побуті, ним чистять залізну і цинкову тару. Польовий хвощ використовують, як лікарську рослину. Родовід рослини веде нас в сиву давнину. Біля трьохсот мільйонів років назад його ближні родичі каламіти були гігантами. Ці дерева в два-три обхвати тіснилися серед боліт по мулистих рівнинах. Стовбур був вузлуватий, а на кінцях гілок росли розвивались великі шишки, які давали спори, а не насіння. Зі зміною клімату почалося вимирання лісових гігантів. Окремі сторінки того далекого, майже недоступного нашій уяві життя, збереглися відбитками в шарах спресованого кам’яного вугілля. Вони нам говорять про минуле з достовірністю літописців.

Багатовікова народна практика показує, що аналізуючи поведінку ряду рослин, можна зробити довгострокові прогнози погоди.

Наприклад, відома нам береза – ціла фабрика фітонцидів. Її ніжні листочки виділяють їх стільки, що на всьому просторі навколо дерева вбиті всі збудники хвороб. Береза – показник сторін горизонту. Кора її завжди біліша і чистіша з південної сторони. Щоб знати, яким буде літо, треба придивитися до берези. Якщо вона розпуститься раніше клена, вільхи – літо буде сухе, пізніше – дощове. Дощове літо буває, якщо весною з берези тече багато соку. А якою буде весна, берези скажуть осінню. Листя починає жовтіти зверху – чекай холодної зими і ранньої весни, а знизу – буде сира зима і пізня весна. Окрім того, якщо у жовтні з неї листя не опало - сніг ляже пізно. Не випадково народна агрономія вивчає багатовіковий досвід поведінки живих організмів щоб не пропустити строків: „коли сіяти, коли чекати, а коли скирту складати”.

Добрим синоптиком є і горобина звичайна. Білі шапки її медоносних квіток – точний провісник перелому погоди до стійкого тепла. Існує прикмета: початок цвітіння горобини: пора сіяти огірки. Пізно цвіте горобина – до довгої грибної осені. Якщо на горобині багато плодів – осінь буде дощова, мало плодів – буде суха осінь.

Рослини чутливі на зміну стану атмосфери. Але щоб правильно завбачити погоду, треба користуватися не однією, а декількома прикметами та вміло порівнювати їх.

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...