Вимірювання тиску високого вакууму
|
Манометр Мак-Леода |
Дуже важко досягнути високого вакууму, а ще важче виміряти
тиск, встановивши, тим самим, ступінь відкачки газу.
Для вимірювання високого вакууму широко застосовують
манометр Мак-Леода та іонізаційний манометр. Розглянемо основи принципу дії
компенсаційного манометра.
Дія манометра Мак-Леода ґрунтується на збільшенні
вимірюваного тиску в результаті
зменшення об’єму, який займає деяка порція газу. Схему такого манометра
розглянуто на малюнку. Пересувний резервуар 6 зі ртуттю з’єднаний гнучким
шлангом з самим манометром, який складається з невеликого скляного балона 5, що
переходить у запаяний капіляр 4. Нижче балона 5 припаяна скляна трубка, яка
роздвоюється на трубку 2 і капіляр 3 (такого ж діаметра, що і капіляр 4). Трубка
верхнім кінцем 1 зєднується з простором, в якому треба виміряти тиск.
На початку вимірювання резервуар 6 опускають доти, поки
рівень ртуті у манометрі не опуститься нижче лінії аб. Потім резервуар 6
піднімають вгору. Коли ртуть досягне лінії аб, балон з капіляром відключаються від об’єму, в якому вимірюється
тиск. Нехай об’єм балона 5 і капіляра 3 дорівнює V1, тиск у ньому р1. Резервуар 6 з
ртуттю піднімають доти, поки рівень
ртуті в капілярі 4 не досягне деякої лінії вг. Об’єм повітря, яке залишилось у
капілярі, дорівнює V2. Це повітря
зазнає тиску р2. Якщо різниця рівнів ртуті у капілярі 4 і в капілярі
3 дорівнює h, то p2 = p1 + h, але
оскільки р1 набагато менше за h, то
можна вважати, що р ≈ h. Тоді за
законом Бойля-Маріотта
Р1 = hV2/V1 = αh.