пʼятниця, 8 жовтня 2021 р.

Нобелівська премія з фізики - 2021


Нобелівську премію з фізики - 2021 
присуджено кліматологам


 Нобелівський комітет присудив найпрестижнішу премію в галузі фізики трьом дослідникам, чиї роботи допомогли людству зрозуміти, чому змінюється клімат і як на це впливає людина. Також вони вивели закони поведінки складних систем. 



Володарі цьогорічної Нобелівської премії з фізики Сюкуро Манабе (США), Клаус Хассельман (Німеччина) та Джорджіо Парізі (Італія)

Фото: Ill. Niklas Elmehed / Nobel Prize Outreach


 

Цього року Нобелівський комітет присудив найпрестижнішу премію в галузі фізики трьом дослідникам. Половину премії розділять між собою Сюкуро Манабе (США) та Клаус Хассельман (Німеччина), які окремо досліджували кліматичну систему Землі. А інша половина дістанеться Джорджіо Парізі (Італія), який вивчав закономірності поведінки атомів у деяких металічних сплавах, які виявилися актуальними й для інших складних систем. Зокрема, того ж клімату. 


Клімат розбрату 

Питання, чи справді клімат змінюється, не викликає сумнівів навіть у людей, далеких від науки — просто тому, що процес складно не побачити на власні очі. Йдеться про аномально спекотні літа, безсніжні й теплі зими, тривалі періоди посухи, або ж навпаки, надмірні опади. 

Але питання про причину цих змін досі викликає чимало суперечок. Хтось переконаний, що вирішальним чинником є діяльність людини — насамперед пов’язана зі спалюванням вугілля, нафти і газу. Водночас інші наполягають: навіть якщо людина здатна впливати на клімат планет, то точно не відіграє головної ролі.

четвер, 24 червня 2021 р.

Цікава фізика


Коанда ефект


Популярний ефект, відомий людству більше 100 років

Коанда ефект


Ефект Коанда — фізичне явище, назване на честь румунського науковця Анрі Коанди  і яке полягає у тому, що струмінь рідини (газу), який витікає з сопла, прагне відхилитись у напрямку до стінки і за певних умов прилипає до неї. Це приводить до утворення вторинної течії на периферії струменя, котра додатково підтримує захоплені частинки. Якщо поблизу струменя відсутні стінки, то струмінь називається вільним і тиск у всій області течії є сталим. При цьому струмінь не змінює свого напряму. Якщо поблизу струменя розташувати тверду стінку, то поперечний переріз вторинної течії зменшується з боку твердої стінки. Вказане приводить до відхилення струменя до стінки під дією зовнішнього (атмосферного) тиску до тих пір, поки струмінь не торкнеться стінки та не настане рівноважний стан.

четвер, 8 квітня 2021 р.

Про шкільну фізику...


Цікаве у курсі фізики 11-го класу


Популярно та доступно для дітей про фізику сьогодення за ... 30 хвилин

1. Хвильова функція квантової механіки. 
2. Кіт Шредінгера. 
3. Співвідношення невизначеностей Гейзенберга. 
4. Заряд "голого" електрона. 
5. Із теореми Віріала.

понеділок, 26 жовтня 2020 р.

Эффект Мейснера


Левітація або ефект Мейснера-Оксенфельда 


При охолодженні надпровідника, що знаходиться в зовнішньому постійному магнітному полі, в момент переходу в надпровідний стан магнітне поле повністю витісняється з його обсягу. Цим надпровідник відрізняється від ідеального провідника, у якого при падінні опору до нуля індукція магнітного поля в об'ємі повинна зберігатися без зміни.



Ефект Мейснера — це явище швидкого затухання магнітного поля в надпровіднику.

Надпровідник є ідеальним діамагнетиком. У магнітному полі в надпровіднику індукуються макроскопічні струми, які створюють власне магнітне поле, що повністю компенсує зовнішнє. Це явище, відкрите в 1933 році німецькими фізиками Вальтером Мейснером та Робертом Охзенфельдом та отримало назву ефекта Мейснера.

середа, 7 жовтня 2020 р.

Нобелівська премія з фізики - 2020


Нобелівська премія з фізики - 2020: 
і знову астрофізики


Нобелівську премію з фізики присудили за чорні діри 




Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів Нобелівської премії 2020 року з фізики. Нагороду розділили Роджер Пенроуз, Рейнхард Гензель і Андреа Гез. Нобелівський комітет відзначив їхні дослідження, пов’язані з чорними дірами. 

Роджер Пенроуз отримав премію за відкриття, зроблене понад пів століття тому. У 1965 році він опублікував статтю, в якій, використовуючи математичні методи, переконливо довів, що існування чорних дір не просто теоретично можливе — воно майже неминуче. Вчений також детально описав механізм їх формування. Його робота зараз вважається найважливішим внеском у Загальну теорію відносності з часів Ейнштейна. 

неділя, 13 вересня 2020 р.

Місячно - земні зв'язки

 Місячне гальмо
неймовірне - поряд

Місяць та його вплив на Землю

Причиною походження припливів люди з давніх-давен вважали Місяць. Він притягує собою воду Світового океану, і в результаті в океані утворюється водяний "пагорб". Цей пагорб стоїть на місці навпроти Місяця,а Земля обертається навколо своєї осі. Наступаючи на берег, вода, що піднялася викликає припливи, а відступаючи - відпливи. Така теорія припливів видається доволі природною, але призводить до суперечності. Виходить, що припливи мають спостерігатися один раз на добу, а в дійсності вони бувають кожні 12 годин.

Першу теорію припливів, яка пояснює це явище, запропонував І.Ньютон незабаром після відкриття Закону Всесвтнього тяжіння.

Для вивчення цього питання використаємо поняття сил інерції. Відомо що в системі відліку, яка обертається можна користуватись законами Ньютона, якщо до сил взаємодії між тілами добавити сили інерції.

Земля обертається навколо навколо своєї осі, навколо Сонця і... навколо Місяця. Хоча про це обертання зазвичай забувають, саме воно

субота, 29 серпня 2020 р.

Зрозуміле та цікаве

 Місячна доріжка
неймовірне - поряд


І місячна доріжка ув імлі лягла сріблястим спалахом на хвилі.

Василь Стус




Відбиття найрізноманітніших джерел світла від поверхні води часто мають вигляд довгих доріжок світла, спрямованих від джерела до нашого ока. Згадайте хоча б відбиття сонця в морі під час заходу сонця або вуличних прибережних ліхтарів у річці. Широку смугу світла відкидає Місяць, відбиваючись у морі чи озері. Усі ці явища відбуваються внаслідок того, що кожна маленька хвиля на поверхні води дає своє окреме зображення. Спробуймо розібратися, чому всі освітлені хвилі разом утворюють продовгувату фігуру, витягнуту від джерела світла до спостерігача, - доріжку.

Відомо, що брижі утворюються на воді, коли хвилювання становить 1-3 бали за шкалою Бофорта. За меншого вітру поверхня води відображає як плоске дзеркало (стан штилю). За більшого вона вкривається білими баранцями, і свтлова доріжка втрачає різкі обриси. Брижі можна уявити як безліч дрібних хвиль, розкиданих по поверхні води абсолютно неправильно й таких, що виникають одночасно у всіх напрямках. Крутизна схилу хвиль при цьому не перевищує певного граничного значення кута, яке залежить від сили вітру і може досягати 23-30 градусів.

Вважаймо, що спостерігач стоїть на скелі на висоті h над повернею води, а кут між усередненим положенням площини поверхні води (її площина в повний штиль) і напрямком на Місяць є...


Місячна доріжка


Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...