Водні синоптики

 ВОДНІ СИНОПТИКИ

неймовірне - поряд

Життя під товщею води...

Багато видів риб відчувають зміни в атмосфері. Перевірено: перед негодою риба вистрибує з води. 

Як пояснити це явище? 

Справжньою причиною є комахи. Від вологого повітря набрякають їх крильця, і вони падають вниз, стають легкою здобиччю для риб, які збираються біля поверхні, чекаючи корму. А деякі вистрибують з води, щоб схопити комаху. Прикмета правильна, але першопричина в комахах, а не в рибі. Кажуть, що перед дощем риба не клює. Не на наближення дощу реагують вони. Просто вони вже наситились комахами, які попали у воду перед дощем і не хочуть пропонованого їм черв’яка на гачку рибалки. Але є риби, які дійсно реагують на зміну погоди.

Дуже чутлива до зміни тиску риба в’юн. В’юни водяться в старих озерах, болотистих річках з повільною течією, на лугах біля великих річок. Кормляться вони черв’яками, личинками комах, рачками, дрібними молюсками. Наверх в’юни піднімаються дуже рідко. Рибаки знають: попався в’юн – бути дощу. Перед дощем або грозою вони виходять на поверхню води і починають кружляти. Кажуть, що це точна прикмета. Вважають, що така поведінка в’юнів пов’язана зміною атмосферного тиску. Здатність в’юнів завбачати погоду люди помітили давно. Тому і тримають в домашніх акваріумах. В хорошу погоду в’юн спокійно лежить на дні. Перед дощем починає метатись по акваріумі, спливає на поверхню води і знову опускається на дно. Приблизно за добу такою поведінкою в’юн попереджає про зміну погоди.

На службі в погоди (продовження)

Комахи та павуки також прогнозують погоду

   неймовірне - поряд  

Павучок-синоптик...

Павуки - чудові синоптики. Вони бояться роси, тому рідко виходять на полювання вранці. Отже, якщо ранком з’явився павук, то роси нема. А це ознака негоди. А якщо павук все таки вийшов на полювання в жаркий день, значить, відчуває наближення негоди, яка порве павутину і залишить його без їжі. Побачивши павука вечером, чекайте наступного дня хорошу погоду. Якщо павуки головні нитки своєї павутини роблять довгими і розтягують їх широко – довгий час буде тепла, сонячна погода. Як павук знає яка буде погода? Причина в тому, що павуки дуже чутливі до зміни вологості, для них згубна сухість повітря. Люди добре вивчили поведінку павуків, тому частіше використовують„павуковий барометр”, ніж прилади. 

Бджоли та мурахи також чутливі до зміни вологості повітря, і можуть завчасно сигналізувати про наближення дощу або його припинення. Сидять бджоли і сильно гудуть – дощ близько. Насунули хмари, а бджоли не ховаються в вулик, продовжують збирати нектар – дощу не буде. А буває таке: бджоли вилітають рано вранці і повертаються до вуликів пізно ввечері. Це прикмета, що наступає тривала негода.

Крилаті барометри

Птахи прогнозують погоду

   неймовірне - поряд  

До дощу...

Відомо, що життя птахів в значній мірі залежить від стану погоди. Протягом багатьох віків, взаємодіючи з оточуючим середовищем, постійно знаходячись в атмосфері і постійно відчуваючи в ній зміни, птахи виробили високу чутливість 

до атмосферного тиску, 

до зменшення освітленості, 

до накопичення в атмосфері електричних зарядів перед грозою. 

Це проявляється в їх поведінці, співі, криках, щорічних термінах прильоту та відльоту. Тому невипадково більшість з народних прикмет погоди грунтуються на спостереженнях за життям та поведінкою крилатих. Вони – чудові синоптики. 

Є декілька пояснень такої особливості пернатих. На думку вчених, такі здібності птахів розвинуті завдяки пневматичним(!!!) кісткам. Кістки у тварин по формі діляться на довгі трубчасті, довгі дугоподібні, короткі, плоскі і змішані. Довгі трубчасті кістки кінцівок важелями руху і одночасно виконують опорну функцію. В середині цих кісток є порожнини, заповнені кістковим мозком. Лише у птахів в деяких трубчастих кістках знаходяться відростки особливих повітряних мішків, що зв’язано з їх пристосуванням до польоту. Є припущення, що зміни атмосферного тиску впливають на трубчаті кістки птахів, і вони завчасно реагують на ці зміни своєю поведінкою. Можливо, що зміни барометричного тиску викликають своєрідне подразнення барорецепторів, які закладені в трубчатих кістках, що зв’язані з повітряними мішками. Можливо є інші механізми, які пояснюють високу чутливість птахів до зміни атмосферного тиску, температури і вологості повітря. Але факт залишається фактом: птахи дуже добре реагують на зміни в атмосфері.

Всім відомо, що ластівки літають високо – до хорошої погоди, а низько – до дощу. Пояснити це просто. Ластівки харчуються комахами, яких ловлять нальоту. Літом в сонячну погоду, коли повітря сухе, сильні повітряні потоки відносять дрібних комах високо вгору. За ними піднімаються і ластівки. Перед дощем повітря стає вологим, крила комах набрякають, тільце вбирає вологу, стає важчим і комахи тримаються майже біля землі. За ними направляються і ластівки. 

Ісаак Ньютон

Ісаак Ньотюн - основоположник класичної фізики

   вчені  

  

 

Ньютонове яблуко

Сер Ісаак Ньютон — відомий англійський вчений, один із творців класичної фізики, автор закону всесвітнього тяжіння, трьох законів динаміки, теорії кольору  та  багатьох  математичних теорій. 

Ісаак Ньютон (4 січня 1643 — 31 березень 1727) народився в англійському селі  Вулсторп в графстві Лінкольншир.  За юліанським календарем, що діяв у той час в Англії, вдень його народження 25 грудня, було Різдво. Згодом Ньютон вважав це особливим знаком долі. Але безсумнівним дивом було те, що Ньютон народився раніше терміну і дуже хворів, батьки довго не наважувалися його хрестити. Навіть незважаючи на стан медицини в той час, він все ж зміг вижити і прожив довге життя.

Любов до читання, віршування і конструювання різних механізмів проявилася у Ньютона ще з ранніх років. У школі Ньютон також проявляв неабиякі здібності і після відправився отримувати подальшу освіту в Трініті-коледж Кембриджського університету. Згодом більше 30 років життя вченого буде пов’язано з цим навчальним закладом.

1665-1667 роки стали для Англії спустошливими. Почалася велика епідемія чуми, недешева війна з Голландією, сталася Велика лондонська пожежа. На час епідемії Ньютон покинув університет і повернувся в рідне село. Саме в цей час він зробив суттєву частину своїх наукових відкриттів, в тому числі довів, що білий колір є сумішшю кольорів спектра, а також відкрив закон всесвітнього тяжіння.

Найвідоміша легенда, пов’язана з Ньютоном і знайома будь-якому школяреві, говорить, що ідея закону тяжіння прийшла Ньютону в голову, коли він сидів під яблунею, і несподівано яблуко впало з гілки. Вперше про цей факт згадав біограф Ньютона Вільям Стьюклі в 1752 році, але популярною цю легенду зробив Вольтер. Насправді ж за робочими записами вченого видно, що цю теорію він розвивав поступово, а остаточно сформульований закон був тільки після того, як Ньютон зрозумів закони механіки.

Рослини - барометри

Прогнозуємо погоду за допомогою рослин

   неймовірне - поряд   

 

Кульбаба – чудовий метеоролог

Здавна відомо, що деякі рослини напередодні зміни погоди змінюються. Така здатність пояснюється залежністю їх життя від умов середовища, котрі визначаються наступними фізичними параметрами: 

температурою,
вологістю,
атмосферним тиском, а також
інтенсивністю сонячного випромінювання.

Одні рослини перед дощем закривають квіти, щоб захистити від пошкодження пилок і зменшити тепловіддачу; другі – при низькій відносній вологості повітря зменшують випаровування надмірно виділяючи багато запашного нектару; треті – „плачуть” липкими краплинами соку; четверті – міняють форму і положення листків…

Кульбаба росте майже скрізь. З давніх часів до сьогоднішнього дня кульбаба – чудовий метеоролог. Якщо в сонячну погоду квіти кульбаби закриваються – буде дощ. А буває і навпаки: небо хмуриться, по ньому пливуть хмари, а квіти кульбаби відкриті, - дощу не буде. Відцвіла кульбаба, а замість суцвіття з’являється біла пухнаста кулька. Кожний знає, як легенькі білі парашутики кульбаби розлітаються від легкого пориву вітру, і вся пухнаста корзинка облітає, залишаючи оголене квітколоже. Але це в суху погоду, а перед дощем вітер ніяк не може зірвати, ніби приклеєне, насіння. А це тому, що, відчуваючи зміну погоди, рослина складає свою пухнасту кульку, немов парасольку.

Зелений промінь

       Зелений промінь - дивовижне явище природи        

Довгоочікуваний зелений промінь...

Зелений промінь - рідкісне оптичне явище, сутність якого полягає в спалаху зеленого світла в момент зникнення сонячного диска за горизонтом або появи його з-за обрію. 

Для спостереження зеленого променя необхідні три умови: 

• відкритий горизонт (в степу або на морі, за відсутності хвиль), 

• чисте повітря, і 

• вільна від хмар сторона горизонту, де відбувається захід (або схід Сонця).

Механічний рух та його характеристики

 ФІЗИЧНІ ОСНОВИ МЕХАНІКИ 
КІНЕМАТИКА 

Механічний рух та його наслідки

 §1 Механічний рух 

Найпростішим видом руху в природі є механічний рух, що полягає у зміні взаємного розташування тіл або їх частин у просторі із часом. 

Розділ фізики, що займається вивченням закономірностей механічного руху, називається механікою.

Розрізняють класичну механіку, коли швидкість макроскопічних тіл суттєво менша швидкості світла. Класична механіка заснована на законах Ньютона, тому її  часто називають ньютонівською механікою. Рух тіл зі швидкостями близькими до швидкості світла вивчається в релятивістській механіці, а закономірності руху мікрочастинок у квантовій механіці.

Класична механіка складається з трьох основних розділів – статики, кінематики й динаміки.

• Статика – вивчає закони додавання сил і умови рівноваги тіл. 

• Кінематика (рух) – дає математичний опис руху тіл без пояснення причин, що зумовлюють цей рух. 

• Динаміка – вивчає рух тіл з врахуванням діючих на них сил.